Мета роботи - визначити морфологічні та морфометричні особливості плаценти у вагітних з хронічним гломерулонефритом (ХГ) і підвищеним рівнем антифосфоліпідних антитіл (АФА). Для вивчення морфологічних особливостей плаценти досліджено такі групи: 1-а група (контроль) - плаценти жінок із фізіологічним перебігом вагітності, III триместр - 20; 2-а група - плаценти жінок із ХГ - 16: підгрупа 2а - рівень АФА до 9 ОД - 6; підгрупа 2б - рівень АФА понад 9 ОД - 10. Для вивчення морфологічних особливостей плацент у жінок з ХГ використано такі методи: органометричний, макроскопічний, загальногістологічний. У групі жінок з ХГ і низьким рівнем АФА до 9 ОД, за сукупністю гістологічних та морфометричних особливостей плацент, у 77 % виявлено хронічну плацентарну недостатність (ХПН) I ступеня з елементами патологічної незрілості за типом проміжних диференційованих ворсин. У групі жінок з ХГ та підвищеним рівнем АФА понад 9 ОД у плацентах виявлено структурні особливості, що вказали на ХПН I - II ступеня, що проявлялася у вигляді варіантів патологічної незрілості за типом проміжних диференційованих і хаотично склерозованих ворсин, а також відносного варіанту незрілості - дисоційованого розвитку котиледонів, що призвело до скорочення дифузної поверхні ворсинчастого хоріону, площі синцитіотрофобласта і обсягу міжворсинчастого простору. У плацентах жінок з ХГ та підвищеним рівнем АФА виявлено структурні особливості, що вказали на ХПН I - II ступенів.

  Повний текст PDF - 343.497 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"