Мета роботи - виявити фактори ризику неефективності антиретровірусної терапії (АРТ) у ВІЛ-інфікованих дітей. Проведено обсерваційне когортне дослідження 94 ВІЛ-інфікованих дітей віком 2 - 16 років, які спостерігаються в Одеському обласному і міському центрах СНІДу, з метою виявлення предикторів неефективності АРТ. До групи 1 включено 29 випадків вірусологічної неефективності АРТ, що потребувало заміни схеми лікування; до групи 2 включено 65 випадків ефективності АРТ щонайменше протягом 2 років спостереження. Фактори ризику неефективності АРТ виявлено шляхом розрахунку відношення шансів (ВШ) та 95 % довірчого інтервалу (ДІ). Виявлено такі фактори ризику вірусологічної неефективності АРТ: на початку лікування вірусне навантаження (ВН) >> 6 log (ВШ 3,75); ВН визначається через 12 місяців після початку лікування (ВШ 16,5); виявляються "сплески" ВН (ВШ 7,63); нерегулярне медичне спостереження (ВШ 3,7), низька прихильність до АРТ (ВШ 9,75); схема АРТ з ненуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази порівняно зі схемою з інгібіторами протеази (ВШ 2,6). Основною метою медичного спостереження за ВІЛ-інфікованою дитиною, яка одержує АРТ, є запобігання вірусологічній неефективності такої терапії. Для досягнення зазначеної мети слід своєчасно починати лікування дитини, проводити ретельний клініко-лабораторний моніторинг і виявляти ознаки неефективності АРТ, підтримувати високий рівень прихильності до лікування.

  Повний текст PDF - 404.33 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"