Наведено результати досліджень видового складу та біологічних властивостей аутоміко- та мікробіоти насіння сосни звичайної Житомирського Полісся України. Акцентовано увагу, що біота насіння являє собою важливу складову частину сосни звичайної, її різноманіття впливає на стабільність екосистеми, дозволяє відібрати потенційні продуценти біологічно активних речовин, корисних для біотехнологічних процесів за умов вирощування якісного садивного матеріалу сосни звичайної. Аутоміко- та мікробіота насіння сосни звичайної включає різні систематичні та функціональні групи бактерій і грибів, у тому числі патогенних, які виконують у них широкий спектр функцій та забезпечують метаболічні процеси. Визначено видовий склад аутомікобіоти партій насіння сосни звичайної різних екологічних груп: за забарвленням (чорне, буре, світло-буре), відібраного з дерев різних вікових груп (молодняки, середньовікові, пристигаючі, стиглі) з різних лісорослинних умов; оцінено вплив водної витяжки мортмаси листків деревних рослин на видовий склад і співвідношення компонентів мікобіоти за передпосівної обробки насіння сосни звичайної; виявлено антагоністичну активність міко- та мікроорганізмів, виділених із насіння сосни звичайної.Досліджено видовий склад і біологічні властивості аутоміко- та мікробіоти насіння сосни звичайної Житомирського Полісся України. Експериментально встановлено, що найвищі показники ростових процесів забезпечує насіння чорного забарвлення, відібране у свіжому суборі в стиглих і середньовікових насадженнях. Зазначено, що найбільш домінуючими в мікобіоті насіння всіх вікових груп виявилися види Trichoderma viride (20,0 - 95,8 %), Mycelia sterilia (33,0 - 83,3 %), Alternaria alternata (6,7 - 83,3 %), Cladosporium cladosporioides (6,7 - 69,2 %). Після обробки насіння водною витяжкою мортмаси листків осики тремтячої, липи серцелистої, берези повислої та ліщини звичайної виділено 43, 39, 28, 24 види мікроміцетів відповідно. Акцентовано, що водна витяжка мортмаси різних деревних рослин зумовила відсутність у мікобіоті насіння Aspergillus nidulans, A. niger, A. versicolor, Chaetomium globosum, Trithothecium roseum, що вже позитивно, оскільки згадані належать до токсиноутворювачів. Досліджено системні взаємодії між міко- та мікроорганізмами. Зауважено, що серед 54 штамів мікобіоти найбільшою антагоністичною активністю характеризувалися Alternaria alternata 2016, Fusarium sambucinum 16 (активність щодо 14 ізолятів), Trichoderma viride 2016, Alternaria alternata 2016 (13 штамів). Найчутливішими тест-культурами виявилися штами Trichothecium roseum 2016, Fusarium sporotrichioides 23, Epicoccum nigrum 2013, Rhodotorula glutinis 17, Cladosporium cladosporioides 27 до 12 - 15 штамів антагоністів. У системі "бактерія – мікроміцет" високу антагоністичну активність виявили штами Bacillus subtilis щодо 12 - 16 тест-культур.

  Повний текст PDF - 262.656 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"