У дорослих курей кросу "Іза-Браун", вирощених за умов птахівничого господарства та підібраних за принципом аналогів, встановлено два типи автономного тонусу: симпатотонію (СТ) - 16 особин та симпато-нормотонію (СТ-НТ) - 17 особин. Кожна група птиці характеризується певним поєднанням показників келихоподібних клітин (КПК), розташованих на ворсинках слизової оболонки кишечнику. За симпатотонії більша кількість КПК у дванадцятипалій (на 11 клітин, P << 0,001) та порожній (на 3,2 клітин, P << 0,05) кишках курей поєднується з меншою площею їх секреторних відділів. Поряд з тим, меншому числу КПК у клубовій (на 8,9 клітин, P << 0,001), сліпій (на 10,1 клітин, P << 0,001) та прямій кишках (на 3,6 клітин, P << 0,05) відповідає більша площа їх секреторних відділів. За нормотонічного нахилу автономного балансу в цих же ділянках кишкової стінки спостерігається протилежна залежність. Зіставивши висоту ворсинок з кількістю їх КПК, було виявлено, що в курей з чітко вираженим симпатичним тонусом середня насиченість однієї ворсинки КПК у тонкій кишці є вищою у порівнянні з курми, автономний баланс яких зміщується до нормотонії. Проте, у товстій кишці перевага у величині цього показника переходить до птиці другої групи. Ці особливості КПК надають змогу підтримувати відносну стабільність процесу травлення за різних типів автономної регуляції та можуть вказувати на формування компенсаторних морфофункціональних процесів у кишковій стінці. Вони також зумовлюють специфіку процесу пристінкового травлення за різної регуляторної скерованості автономних реакцій.

  Повний текст PDF - 941.605 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"