Виявлено особливості інтегрованого функціонування мовлення і музики у процесі породження мовленнєво-музичного твору. Розглянуто різні види взаємодії мовлення і музики, серед яких найефективнішим убачається синхронне породження мовленнєвої та музичної складової, а мовленнєво-музичний твір, утворений шляхом додавання музичного компоненту до поетичного тексту, є найбільш суперечливим та проблемним. Наголошено на важливості розуміння того, які саме компоненти поетичного твору допомагають композитору передати задум автора музичними засобами. Показано, що до чинників, які забезпечують адекватність мовленнєво-музичного синтезу, доцільно відносити елементи інтонаційної системи мовлення, насамперед, ритм і метр. На вибір темпу у мовленнєво-музичному творі впливають й особливості розміру поетичного тексту: багатостопні розміри, пов'язані з повільним і сповільненим різновидами темпу, а короткостопні - з прискореним. Підкреслено, що характер мовленнєво-музичного твору зумовлюють і засоби лексичного і синтаксичного рівнів мови: лексичне забарвлення впливає на вибір мажорної або ж мінорної тональності, у той час як синтаксична будова поетичного твору впливає на загальний мелодійний контур мовленнєво-музичного твору. Акцентовано увагу на особливій ролі емоційно-прагматичного потенціалу, який акумулює задум автора поетичного тексту та забезпечує інтегровану взаємодію засобів усіх рівнів мови. Вказано на перспективність подальшого вивчення взаємозв'язку мовлення і музики шляхом зіставлення емоційно-прагматичних потенціалів поетичного і мовленнєво-музичного творів.

  Повний текст PDF - 466.48 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"