Гострий панкреатит - одна з трьох основних причин шпиталізації в гастроентерології. Загальна летальність від гострого панкреатиту низька (1,0 - 4,0 %), проте зростає в 5 - 10 разів, якщо перебіг захворювання ускладнюється органною дисфункцією або інфікованим панкреонекрозом. Мета роботи - порівняти результати ранньої і відтермінованої лапароскопічної холецистектомії у хворих на легкий гострий біліарний панкреатит на підставі оцінки інтра-, ранніх та віддалених наслідків операційного втручання. Здійснено оцінку інтра-, ранніх і пізніх післяопераційних ускладнень у дібраних у рандомізований спосіб 145 пацієнтів, з першим епізодом легкого перебігу гострого біліарного панкератиту (64 жінки та 81 чоловік віком від 18 до 76 років). Діагноз визначали на підставі міжнародних критеріїв (Banks P. A., Freeman M. L., 2006), біліарний генез панкреатиту підтверджували візуалізацією конкрементів або біліарного сладжу в жовчному міхурі ультрасонографічно, а важкість панкреатиту хворих визначали за критеріями J. H. C. Ranson (1974). Хворих стратифіковано на дві групи: основна (23 жінки та 26 чоловіків віком від 18 до 72 років), яким лапароскопічну холецистектомію проводили впродовж 72 год після ліквідації явищ гострого панкреатиту; група порівняння (46 жінок і 50 чоловіків віком від 18 до 76 років), яким операційне втручання виконали через 4 - 8 тижнів після виписування з лікарні. Оцінювали частоту ранніх ускладнень лапароскопічної холецистектомії, а також необхідність у дренуванні черевної порожнини, застосуванні додаткових інтраопераційних методів діагностики, проведенні конверсії. Після проведення ранньої холецистектомії у хворих на гострий біліарний панкреатит вірогідно частіше виникала необхідність у дренуванні черевної порожнини і застосуванні додаткових інтраопераційних методів діагностики. Тому, виконуючи лапароскопічну холецистектомію, дотримувалися принципу CVS (critical-view-of-safety), стандартизованої операційної техніки для позитивної ідентифікації жовчного міхура, міхурової артерії та протоки. Якщо ж надавали перевагу відтермінованій холецистектомії, то у віддаленому післяопераційному періоді істотно збільшувалася (<$E р~<<~0,05>) частка хворих із обструкцією позапечінкових жовчних шляхів і рецидивами гострого панкреатиту, який зазвичай перебігав у важкій формі. Висновки: рання холецистектомія у хворих із легким перебігом гострого біліарного панкератиту запобігає рецидиву біліарного панкреатиту й виникненню інших ускладнень жовчнокам'яної хвороби порівняно з відтермінованим операційним втручанням. Водночас така тактика потенційно небезпечніша щодо інтра- і ранніх післяопераційних ускладнень, що вимагає високої кваліфікації оперуючого хірурга і часто додаткового матеріального забезпечення.

  Повний текст PDF - 799.949 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"