Відомо, що 75,0 % ускладнень цукрового діабету (ЦД) внаслідок ураження серцево-судинної системи або нирок зумовлено артеріальною гіпертензією (АГ), яка у пацієнтів із ЦД спостерігається вдвічі частіше, ніж у інших групах пацієнтів. За поєднання ЦД із АГ ризик виникнення ішемічної хвороби серця підвищується в 2 - 4 рази, інсульту - вдвічі-втричі. Отже, АГ у хворих на ЦД слід якомога раніше діагностувати й якнайшвидше розпочати лікування. Мета роботи - проаналізувати результати міжнародних досліджень та сучасні рекомендації стосовно цільового рівня систолічного та діастолічного артеріального тиску (АТ) у хворих на ЦД. Використано контент-аналіз, метод системного й порівняльного аналізу, бібліосемантичний метод вивчення актуальних наукових досліджень стосовно цільового рівня систолічного та діастолічного АТ у хворих на ЦД. Серед хворих на ЦД смертність від інфаркту та інсульту вдвічі-втричі вища порівняно з пацієнтами без ЦД, а також більший ризик виникнення хронічної ниркової недостатності і ретинопатії. Проте попри численні дослідження та рекомендації світових наукових спільнот упродовж багатьох років, до сьогодні не існує одностайної точки зору стосовно рівня систолічного та діастолічного АТ у хворих із АГ та ЦД. Висновки: у випадку лікування АГ у пацієнтів з ЦД концепція "що нижче, то ліпше" і гіпотеза J-подібної залежності зниження АТ є конкурентними й потребують подальшого вивчення.

  Повний текст PDF - 1.722 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"