Проблема дослідження патогенезу черепно-мозкової травми (ЧМТ) актуальна в сучасній медицині. Особливу увагу приділено пошуку біохімічних маркерів, що зумовлено неможливістю цілісно пояснити виникнення всіх патологічних проявів ураження мозку лише за рахунок його механічних ушкоджень. Одним із таких напрямів може стати дослідження мінерального гомеостазу, зокрема, обміну міді. Мета роботи - дослідити динаміку змін вмісту міді в сироватці крові хворих із черепно-мозковою травмою легкого й середнього ступенів важкості в мирний час та у вояків антитерористичної операції з мінно-вибуховою черепно-мозковою травмою в гострому та проміжному періодах. Комплексно обстежено 283 хворих із ЧМТ легкого і середнього ступенів важкості в гострому та проміжному періодах - 218 вояків антитерористичної операції (АТО) з мінно-вибуховою ЧМТ. 20 практично здорових осіб увійшли до контрольної групи для хворих із ЧМТ в мирний час і 20 бійців АТО з політравмою - для вояків АТО з мінно-вибуховою ЧМТ. Рівень міді в сироватці крові визначали методом атомної абсорбції на спектрофотометрі. Концентрацію міді в сироватці крові визначали на 1 - 2-гу, 3 - 5-ту, 7 - 10-ту, 14 - 21-шу добу і через місяць після травми. Аналіз результатів дослідження показав, що у всіх хворих із ЧМТ на мирній території концентрація міді в сироватці крові була достовірно вища (<$E p~<<~0,05>) порівняно з контролем протягом усього періоду спостереження. Найвищі показники спостерігались у хворих із забоєм головного мозку середнього ступеня (ЗГМСС), а найнижчі - у пацієнтів зі струсом головного мозку (СГМ). Критично високим вміст міді утримувався на 3 - 5-ту і 7 - 10-ту добу, однак через місяць після травми він знизився, проте залишився істотно вищим (<$E p~<<~0,05>) від показника групи порівняння. Аналіз динаміки змін концентрації міді у вояків АТО показав, що у всіх бійців у сироватці крові вміст міді був вірогідно вищим упродовж усього періоду спостереження як щодо контролю, так і між добами в кожній підгрупі (<$E p~<<~0,05>), а також порівняно з отриманими даними між підгрупами (<$E р sup 1 ~<<~0,05,~р sup 2 ~<<~0,05,~р sup 3 ~<<~0,05>). Найсуттєвіші різниці вмісту міді в сироватці крові були у бійців із забоєм головного мозку легкого ступеня (ЗГМЛС) і ЗГМСС, менші - у випадку СГМ. Висновки: високі показники концентрації міді в сироватці крові слугують маркером судинної патології, викликають оксидантний стрес, що є чинником склеротизації церебральних судин.

  Повний текст PDF - 978.497 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"