Згідно з сучасною класифікацією остеопорозу за етіологічним і патогенетичним принципом, синдром тиротоксикозу належить до патологічних станів, які призводять до вторинного остеопорозу. Мета роботи - вивчити частоту і структуру ураження кісткової тканини у хворих із синдромом тиротоксикозу, а також з'ясувати особливості клінічного перебігу остеопорозу з урахуванням важкості й тривалості захворювання. У групу спостереження включено 65 хворих із тиротоксикозом віком 22 - 67 років (середній вік 38,4 +- 0,8 року), у т. ч. 50 жінок віком 22 - 67 років (середній вік 38,1 +- 0,9 року) і 15 чоловіків віком 28 - 59 років (середній вік 39,7 +- 1,0 контрольної групи увійшли 20 здорових осіб віком 23 +- 62 роки (середній вік 41,7 +- 1,3 року), із них 14 жінок. Мінеральну щільність кісткової тканини (МЩКТ) визначали методом двофотонної рентгенівської абсорбціометрії поперекового відділу хребта та проксимального відділу стегнової кістки. Виявлено несприятливий вплив підвищеного рівня тироїдних гормонів на МЩКТ. Аналіз маркерів кісткового метаболізму показав пришвидшення кісткової резорбції. Зафіксовано кореляційний зв'язок підвищеного рівня вільного тироксину з маркерами кісткового обміну і МЩКТ. Тривалість синдрому тиротоксикозу перебуває у негативній кореляції з МЩКТ. Декомпенсація тиротоксикозу пришвидшує кістковий обмін, що підтверджується виявленою кореляцією між рівнем вільного тироксину і вмістом beta-термінальних телопептидів колагену I типу. Висновки: у хворих із синдромом тиротоксикозу МЩКТ достовірно нижча, а частота остеопорозу і остеопенії - вища порівняно з показниками осіб загальної популяції відповідного віку.

  Повний текст PDF - 966.155 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"