Епідеміологічні дослідження свідчать, що поширеність остеопорозу у хворих на системний червоний вовчак (СЧВ) більша, ніж у загальній популяції, а це потребує детального вивчення його особливостей у таких пацієнтів. Охарактеризувати стан кісток у жінок у постменопаузі, хворих на СЧВ. Застосовано рандомізований спосіб включення хворих на СЧВ з попередньою стратифікацією за статтю і наявністю постменопаузального статусу. В обстеження включено 71 жінку (дослідна група) віком 47 - 68 років, яким діагностовано СЧВ згідно з критеріями Американської колегії ревматологів (1982, 1997). Обстежено також 30 практично здорових жінок віком 49 - 62 роки (середній вік на час обстеження 54,67 +- 0,79), у постменопаузальному статусі, які утворили контрольну групу. Для оцінки стану кісткової тканини досліджували P1NP, остеокальцин, beta-crossLaps, проводили денситометричне дослідження п'яткової кістки за допомогою ультразвукового кісткового денситометра. У всіх пацієнток (100,0 %) виявлено зміни стану кісток: остеопенію I ступеня - у 16 (22,5 %), остеопенію II ступеня - у 19 (26,8 %), остеопенію III ступеня - у 24 (33,8 %), остеопороз - у 12, які становили 16,9 % загальної кількості пацієнтів із СЧВ. Аналіз отриманих біохімічних показників кісткового ремоделювання у сироватці крові хворих на СЧВ у постменопаузі порівняно з контрольною групою практично здорових осіб дав змогу визначити, що всі 100,0 % пацієнток мали знижену мінеральну щільність кісткової тканини і підвищений рівень остеокальцину та beta-crossLaps; у пацієнток із I ступенем остеопенії та остеопорозом достовірно підвищені лише рівні остеокальцину та beta-crossLaps; у хворих із II cтупенем остеопенії достовірно підвищені остеокальцин та beta-crossLaps, а P1NP знижений; у пацієнток із III ступенем остеопенії достовірно підвищені всі досліджувані маркери ремоделювання кісткової тканини: остеокальцин, P1NP та beta-crossLaps. Висновки: у всіх хворих на СЧВ у постменопаузальному статусі змінений стан кісток за результатами дослідження як мінеральної щільності кісткової тканини, так і рівня біохімічних маркерів ремоделювання кістки з порушенням остеобластної та остеокластної функцій.

  Повний текст PDF - 1.312 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"