Лікарі різних спеціальностей - ендокринологи, ендокринні хірурги, онкологи - приділяють велику увагу вибору тактики лікування малих вогнищевих утворів щитоподібної залози (ЩЗ). Мета роботи - з'ясувати інформативність доопераційних обстежень та причин діагностичних помилок у пацієнтів із вузлами ЩЗ <$E symbol Г~1,0> см. Проведено ретроспективний аналіз інформації з амбулаторних карток, історій хвороб та протоколів операцій обраних рандомізованим способом 1 266 хворих із вузлами щитоподібної залози розміром до 1,0 см, прооперованих з приводу ураження ЩЗ у хірургічному відділені Київської обласної клінічної лікарні № 1 у 2009 - 2014 рр. Зіставлено результати патоморфологічного, цитологічного та ультразвукового висновків, оцінено чутливість і специфічність ультразвукового дослідження та тонкоголкової аспіраційної біопсії під контролем ультразвуку в діагностиці субсантиметрових вузлів щитоподібної залози, зокрема, мікрокарцином. Визначено частоту хибних результатів цитологічної та ультразвукової діагностики дрібних утворів щитоподібної залози. Чутливість і специфічність загальновживаних діагностичних методів УЗД ЩЗ і прицільної тонкоголкової аспіраційної біопсії із наступним цитологічним дослідженням становлять 73,9, 79,5 та 71,9 і 83,9 % відповідно, а тому не можуть бути застосовані окремо для верифікації малих утворів ЩЗ. Причиною діагностичних помилок, на нашу думку, в кожному випадку є окремий, а не комплексний аналіз результатів обстеження. Висновки: cьогодні для ранньої діагностики раку ЩЗ в субсантиметрових вузлах комплексна оцінка результатів УЗД та прицільна тонкоголкова аспіраційна біопсія із наступним цитологічним дослідженням матеріалу є найбільш оптимальними.

  Повний текст PDF - 785.063 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"