Проаналізовано функційність у синтаксисі з визначенням її основних кваліфікаційних і класифікаційних ознак і розмежуванням структурних, семантичних (означеності/неозначеності), позиційних, лінійних функцій із визначенням їх статусу в реалізації категорійної семантики речення. З'ясовано, що функційність є похідною від функції. Грунтовно проаналізовано структурну функційність з диференціюванням рівнів спеціалізації певних внутрішньореченнєвих компонентів-структураторів. Актуалізовано, що позиційна та лінеарна функції виявлювані в організації окремої синтаксичної позиції (цілісної/розчленованої) та речення загалом, водночас розмежовано семантично наповнену та семантично спустошену внутрішньореченнєві лінійні реалізації. Визначено напрями взаємодії семантичної, позиційної та лінійної функцій і розкрито статус функції формалізації (спеціалізації) синтаксичного слова в регулярному заповненні ним відповідної синтаксичної позиції та перетворенні статусної ролі на роль стрижневу, підпорядковану, співвиявлювану, рівнофункційну та ін. Розкрито зв'язок функційності в синтаксисі з поняттям функційної тотожності, що охоплює як обов'язкову ознаку "тотожність відповідного оточення" та кваліфікацію через нього статусної ролі внутрішньореченнєвого компонента.

  Повний текст PDF - 589.198 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"