Проаналізовано лінгвокультурологічні особливості мовних одиниць вербалізації культурного символу Бог як загальнолюдської універсалії, окреслено домінантні символічні риси реалії Бог у контексті Старого й Нового Заповіту, проаналізовано засоби вербалізації концепту Бог як сегмента української мовної картини, схарактеризовано описово-образні номінації Бог за понятійними групами як значущого символу, який в українській культурній традиції є маркером національної унікальності мови, своєрідним мовним кодом гносеологічної інформації. Аналіз здійснено на матеріалі українського перекладу Святого Письма і. Огієнка. Виокремлено провідний символ ціннісної орієнтації в українській культурній традиції і символ Бог. Досліджено антиномію біблійного символу, денотативно-сигніфікативну специфіку теонімів, оніми-бібліїзми, біблійні варіанти номінації Божої сутності, лексеми на позначення атрибутів Бога, синонімічні ряди референтів найменування Бог, архетипне значення лексеми Вседержитель, Всевишній тощо.

  Повний текст PDF - 185.057 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"