Під час обстеження 140 дітей віком від 5 до 18 років (57 - з бронхіальною астмою, 52 - з рецидивуючим бронхітом, 31 - контрольна група) застосовано гідросонографічне дослідження верхніх відділів травного тракту для діагностики рефлюкс-езофагіту. Це є ехографічне дослідження абдомінального відділу стравоходу до і після прийому контрастної речовини (води). Метод надає змогу дослідити стан абдомінального відділу стравоходу, де найчастіше визначаються зміни у разі рефлюкс-езофагіту, оцінити пасаж рідини за стравоходом, виявити наявність ретроградного руху рідини. Використовувалась методика ROC-аналізу з розрахунком параметрів чутливості і специфічності для окремих рівнів досліджуваних показників. Базуючись на одержаних порогових рівнях ехографічних показників і враховуючи їх діагностичну ефективність, виділено прямі та непрямі гідросонографічні критерії рефлюкс-езофагіту, недостатності кардії у дітей. До прямих ехографічних ознак рефлюкс-езофагіту можна віднести: потовщення стінки стравоходу; збільшення діаметру стравоходу після контрастування рідиною (поза моментом ковтання); розширення просвіту стравоходу після контрастування рідиною (поза моментом ковтання). До непрямих ознак рефлюкс-езофагіту віднести: наявність просвіту стравоходу і зворотного току рідини натщесерце, що є ознакою гастроезофагеального рефлексу; збільшення діаметру стравоходу натще більше 10 мм; візуалізація зворотного току рідини після контрастування.

  Повний текст PDF - 579.433 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"