Мета роботи - визначити роль остеосцинтиграфії у ендопротезуванні колінних суглобів хворих на ревматоїдний артрит. Остеосцинтиграфію проводили на однодетекторній сцинтиляційній гама-камері "Тамара" 301-Т в статичному режимі після внутрішньовенного введення <$Enothing sup 99m roman Tc>-пірофосфату активністю 550 - 770 МБк. Всіх хворих було розподілено на 3 групи. До 1-ї групи було включено 104 (46 %) пацієнтів, у яких відсоток нагромадження радіофармпрепарату в проекції ураженого суглоба дорівнював (+20 %) - (+100 %); до 2-ї - 78 (34 %) хворих, у яких відсоток включення індикатору в проекції ураженого суглобового комплексу становив (+101 %) - (+180 %); 3-я група нараховувала 43 (20 %) пацієнти із включенням індикатора в проекції ураженого суглобового комплексу більше ніж (+180 %). Через 1 рік після ендопротезування у хворих 1-ї групи післяопераційних ускладнень не було зафіксовано. У 12-ти (15 %) пацієнтів 2-ї групи та 15-ти (34 %) пацієнтів 3-ї групи розвинулось параендопротезне (імплант-асоційоване) інфекційне ускладнення. Висновки: чим вище відсоток включення радіофармпрепарату в проекції ураженого ревматоїдним артритом суглобового комплексу у разі остеосцинтиграфії в доопераційний період, тим вище вірогідність виникнення післяопераційних імплант-асоційованих ускладнень після ендопротезування (p << 0,05).

  Повний текст PDF - 424.555 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"