Розкрито проблему вивчення основних гемодинамічних та об'ємних ехокардіографічних показників у дітей віком до одного року з природженою патологією серцево-судинної системи (ССС), досліджено їх зміни протягом динамічного спостереження, яке проводилось залежно від ступеня важкості вади, та визначено оптимальні терміни кардіохірургічної корекції. Визначено, що рівень діагностики природжених вад серця (ПВС) у Прикарпатському регіоні за визначений період часу в середньому становив 7,4 %. Вивчено структуру патології ССС у малюків і встановлено, що у обстежених пацієнтів найчастіше діагностувалися шунтові вади серця з перевантаженням лівого шлуночка (ЛШ). Доведено можливість використання рутинної скринінгової пульсоксиметрії (РОх), яка проводиться в першу добу після народження дитини для підвищення ефективності діагностики ціанотичних ПВС ще на етапі перебування новонародженого в пологовому стаціонарі. Проведено аналіз клінічної картини, аускультативних даних, параметрів електрокардіографії (ЕКГ) та рентгенографії (Rtg) обстеження у малюків з ПВС. Проведено аналіз основних об'ємних і гемодинамічних ЕХОКГ показників у немовлят з ПВС залежно від нозології. Залежно від ступеня важкості вади проведено динамічне спостереження за пацієнтами з вивченням основних ЕХОКГ показників залежно від варіанту анатомії вади. Розроблено та впроваджено в практику оптимальні терміни обстеження, динамічного спостереження з визначенням основних гемодинамічних та об'ємних ЕХОКГ показників у таких малюків залежно від ступеня важкості й анатомічного варіанту вади. На основі одержаних показників і за допомогою телемедичного консультування з провідними спеціалістами кардіохірургічного центру Києва визначено оптимальні строки скерування пацієнтів для проведення хірургічної корекції.