Мета дослідження - визначення ролі дифузно-зваженої магнітно-резонансної томографії (ДЗ-МРТ) при контролі якості радіохірургічного лікування вторинних пухлинних уражень печінки. Проведено вивчення динаміки кількісних показників дифузії гістологічно верифікованих метастазів печінки у 37 пацієнтів, що пройшли курс радіохірургічного лікування. Використані параметри дифузно-зважених зображень з SE-планарним зображенням (EPI): матриця <$E 192~times~128>, TR - 8464, TE - 80, товщина зрізу - 2 мм, проміжок - 8 мм. Застосовано значення b-фактора: b = 0,800 с/мм<^>2. Виявлено 88 метастатичних вогнищ, що на ДЗ-МРТ-зображеннях візуалізувалися при всіх значеннях b-фактора (0,800) і мали високу інтенсивність сигналу і чіткіші контури, навіть у разі нечіткої візуалізації вогнищ на Т1- та Т2-зважених зображеннях. На реконструйованих ADC-картах метастатичні вогнища мали гетерогенно знижену інтенсивність, кількісний показник ADC варіював у межах <$E 0,9~cdot~10 sup -3> с/мм<^>2. Середнє значення ADC на постопераційному етапі становило <$E 1,5~cdot~10 sup -3> с/мм<^>2. На відміну від метастатичних вогнищ, середнє значення ADC для кіст становило <$E 2,4~cdot~10 sup -3> с/мм<^>2, для гемангіом - <$E 2,1~cdot~10 sup -3> с/мм<^>2. Методика ДЗ-МРТ - швидка імпульсна послідовність, що значно підвищує інформативність у виявленні та диференціації від метастатичних вогнищевих утворень доброякісного походження, прогностичну цінність позитивного результату порівняно з контрастно посиленими зображеннями. Вимірюваний коефіцієнт дифузії (ADC) як кількісний показник дозволяє диференціювати продовження або процеси регресу локального вогнища до і після радіохірургічного лікування.

  Повний текст PDF - 303.38 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"