Проведено поглиблене вивчення на основі персоніфікованих даних Національного канцер-реєстру України когорти хворих зі злоякісними новоутвореннями (ЗН) чоловічих сечостатевих органів з метою оцінки якості онкологічної допомоги. Найбільша за чисельністю в досліджуваній когорті - група хворих зі ЗН передміхурової залози (ПЗ) з грубим показником захворюваності у 2015 р. 41,0<$E symbol Р>/ooo; на другому місці - ЗН сечового міхура (СМ) - 20,6<$E symbol Р>/ooo; на третьому - ЗН нирки - 16,5<$E symbol Р>/ooo. Встановлено, що при ЗН ПЗ частота хірургічного лікування знизилася з 45,0 % у 2005 р. до 39,0 % у 2015 р.; частота використання лише хірургічного методу при ЗН нирки й СМ зросла відповідно з 40,2 до 51,9 % і з 34,8 до 47,2 % з одночасним зменшенням застосування комбінованого та комплексного підходу. Характерною особливістю спеціального лікування при ЗН ПЗ є значна питома вага гормонотерапії (23,9 %), при ЗН СМ - хіміо- та променевої терапії (36,1 %). Понад 50 % отримують медичну допомогу в закладах онкологічного профілю або загальнолікувальної мережі з ліжками для пацієнтів онкологічного профілю; 5 - 10 % хворих були проліковані у клініках науково-дослідних інститутів; майже 30 % хворих початкове лікування надано у лікувальних закладах без онкологічних ліжок, які не спроможні забезпечити дотримання уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги пацієнтам зі ЗН. Внаслідок цього віддалені результати лікування за критерієм 5-річної виживаності на 20 - 25 % відрізняються залежно від закладу надання медичної допомоги та особливо програють порівняно з аналогічними у країнах Європи. Аналіз популяційної 5-річної виживаності хворих на рак сечостатевих органів показав, що цей показник становить 51,9 % при ЗН ПЗ, 42,5 % - при ЗН нирки та 54,7 % - при ЗН сечового міхура. В областях цей показник при ЗН ПЗ сягає лише 21,2 % у Рівненській області, 30,6 % - у Чернігівській та 32,3 % - у Житомирській; при ЗН нирки 37,8 % - у Чернівецькій, 35,2 % - у Тернопільській, 38,7 % - у Закарпатській; при ЗН СМ у Рівненській області - 32,7 %, у Тернопільській - 41,4 %. Тоді як у країнах Східної Європи 5-річна виживаність хворих зі ЗН ПЗ становить 72,8 %, нирки - 57,6 %, СМ - 63,8 %; у країнах Північної Європи - 84,3; 55,3 та 72,1 % відповідно.Вивчення стану онкологічної допомоги населенню радіаційно забруднених областей порівняно із загальноукраїнським рівнем продемонструвало, що забезпеченість ліжками, розрахованими для лікування пацієнтів онкологічного профілю, нижча за норму в 1,4 - 2,6 раза, у зв'язку з чим понад 30 % хворих на рак лікуються у загальнолікувальній мережі. Ліжка в онкологічних стаціонарах функціонують з перевантаженням - 354 - 370 днів, замість нормативних 340 днів. Охоплення жіночого населення мамографічним скринінгом в усіх областях, окрім Волинської та Рівненської, у 1,6 - 3,0 раза нижче за середньоукраїнський рівень, у зв'язку з чим занедбаність раку грудної залози досягає 28,0 %. Охоплення цитологічним скринінгом населення контамінованих областей на 15,5 - 42,0 % нижче, ніж у цілому по Україні, що зумовлює високий рівень занедбаності раку шийки матки, який перевищує 18,0 %. Поліпшення стану протиракової боротьби в контамінованих областях має базуватися на підвищенні матеріально-технічного та кадрового забезпечення, вдосконаленні стану лікувально-діагностичного процесу.

  Повний текст PDF - 403.086 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"