Мета роботи - вивчити вплив добавок катіонної поверхнево-активної речовини (ПАР) - бензетоній хлориду, та pH вихідних розчинів, на основі яких готували суспензії, на електроповерхневі властивості діоксиду титану рутильної модифікації в його водних суспензіях, та виявити зміни у співвідношенні між позитивно та негативно зарядженими поверхневими гідроксильними групами внаслідок адсорбції молекул ПАР. У дослідженнях використано порошок діоксиду титану рутильної модифікації, поверхня якого модифікована неорганічними оксидами (4 % Al2O3 і 2 % SiO2), а також прищепленими вуглеводневими сполуками з метою формування необхідних властивостей і регулювання гідрофобно-гідрофільного балансу, з середнім діаметром частинок 0,23 +- 0,03 мкм і питомою поверхнею 14,6 м<^>2/г. Бензетоній хлорид - промислова ПАР, яку широко використовують для регулювання колоїдно-хімічних властивостей багатьох дисперсних систем. За результатами проведених досліджень адсорбції бензетоній хлориду на діоксиді титану виявлено, що добавки бензетоній хлориду до водних суспензій діоксиду титану суттєво впливають на його електроповерхневі властивості. Використовуючи 2 - pK модель подвійного електричного шару та багатоступінчасту модель адсорбції ПАР на твердій поверхні встановлено, що адсорбція молекул бензетоній хлориду зумовлює зменшення кількості поверхневих нейтральних гідроксильних груп і перерозподіл поверхневих позитивно та негативно заряджених гідроксильних груп. Характер перерозподілу цих груп залежить від pH вихідних водних розчинів, на основі яких приготовлені суспензії діоксиду титану. За характером впливу адсорбції молекул бензетонію на електроповерхневі властивості діоксиду титану в його водних суспензіях можна виділити три ділянки на їхній залежності від pH вихідних розчинів: перша у межах від pH ~ 2 до pH ~ 5, друга у межах від pH ~ 5 до pH ~ 9 і третя у межах від pH ~ 9 до pH ~ 12. Аналіз залежності адсорбції молекул бензетоній хлориду від pH вихідних розчинів показує, що на першій ділянці адсорбція дещо зростає, на другій - майже не залежить, а на третій - суттєво зростає із збільшенням pH вихідних розчинів. Величини адсорбції бензетоній хлориду на діоксиді титану, теоретично передбачені згідно з запропонованою моделлю, добре узгоджуються із експериментальними результатами. Збільшення концентрації бензетоній хлориду в суспензіях передбачає зміщення ізоелектричної точки досліджуваних суспензій діоксиду титану в лужну область. Одержані результати добре узгоджуються із експериментальними результатами дослідження залежності дзета-потенціалу суспензій діоксиду титану від концентрації бензетоній хлориду. Встановлені залежності надають можливість цілеспрямовано регулювати властивості водних суспензій діоксиду титану для одержання необхідних технологічних композицій.

  Повний текст PDF - 411.701 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"