Досліджено стабільність неводних розчинів і каталітичну реакцію розкладання пероксиду бензоїлу (ПБ) зразками вуглецевих матеріалів (ВМ) - активованого вугілля з кісточок абрикоса КАУ, його азот- та кисеньвмісними (N-КАУ, O-КАУ) модифікованими формами та ензимом каталазою. Показано, що каталітична активність ВМ, кількісно оцінена за константами Міхаеліса, визначається природою поверхневих функціональних груп носія, а не його структурно-сорбційними характеристиками. Встановлено, що каталітична активність азотвмісних ВМ у неводному середовищі є на порядок вищою, ніж у ензиму каталази. Здатність каталізаторів розкладати пероксид бензоїлу зменшується в послідовності N-КАУ >> каталаза >> КАУ >> O-КАУ квантово-хімічних розрахунків енергії розриву зв'язківу в молекулі ПБ у різних середовищах, електронної будови модельних вуглецевих нанокластерів (ВНК) та енергетичних параметрів реакції розкладання пероксиду. Встановлено, що в молекулі ПБ, незалежно від полярності середовища, найслабшим є зв'язок O-O. Визначено, що термодинамічні та кінетичні характеристики взаємодії радикала ПБ (<$E roman {C sub 6 H sub 5~-~COO} sup symbol Ч>, ПБ<$E cdot>) із поверхнею модельних ВНК (чисто вуглецевих, азот- і кисеньвмісних) визначаються їх електронодонорною здатністю (потенціалом іонізації).

  Повний текст PDF - 2.455 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"