Мета роботи - вивчити вплив хірургічного лікування хворих на токсичний зоб (ТЗ) із тиреотоксикозом середньої тяжкості на структурно-функціональні зміни в серці та тяжкість розладів серцевої діяльності (СД), їх толерантність до фізичних навантажень. Дослідження проведено за участю 97 пацієнтів із ТЗ різного генезу. Предмет дослідження - структурно-функціональні зміни в серці (структурно-функціональні розлади міокарда та ритмічності СД), зміни ФК хворих, їх загального стану і толерантності до фізичних навантажень після проведеного хірургічного лікування. Для цього здійснили порівняльний аналіз даних пацієнтів, одержаних за результатами обстеження через рік після тиреоїдектомії та після досягнення медикаментозного еутиреозу у процесі передопераційної підготовки. Проведено гормональне дослідження (ТТГ, Т4 вільний, АтТПО, NT-pro-МНУП), добове холтерівське моніторування ЕКГ, ехокардіоскопію, тест шестихвилинної ходьби. Для статистичної обробки даних використовували параметричні та непараметричні методи. Досто вірність різниці між вибірками оцінювали за U-критерієм Манна - Уітні. Згідно з одержаними даними, встановлено: покращання фізичної активності - у 67 хворих (69,1 %), зміни ФК пацієнтів із СН (зменшення ступеня тяжкості), відсутність розладів серцевого ритму, відновлення систолічної та діастолічної функцій серця. У 28 (28,8 %) обстежених пацієнтів відзначено покращання загального стану, незначне підвищення толерантності до фізичних навантажень, ФК хворих не змінився. При цьому встановлено зменшення ступеня тяжкості розладів СД. У 2 (2,1 %) пацієнтів тяжкість розладів СД, структурно-функціональні зміни у серці - ФК СН, а також загальний стан залишились без змін. Висновки: хірургічне лікування хворих на тиреотоксикоз середньої тяжкості надає змогу у 2/3 випадків відновити фізичну активність і нормалізувати СД. Причиною неповноцінної реабілітації пацієнтів після хірургічного лікування автори вважають незворотні структурні зміни в міокарді, які розвинулись внаслідок необгрунтованого довготривалого і недостатньо ефективного медикаментозного лікування ТЗ і тиреотоксикозу. Зі збільшенням тривалості медикаментозного лікування пацієнтів із тиреотоксикозом середньої тяжкості віддалені результати хірургічного лікування погіршуються.Мета роботи - вивчити вплив хірургічного лікування хворих на токсичний зоб (ТЗ) із тиреотоксикозом середньої тяжкості на структурно-функціональні зміни в серці та тяжкість розладів серцевої діяльності (СД), їх толерантність до фізичних навантажень. Дослідження проведено за участю 97 пацієнтів із ТЗ різного генезу. Предмет дослідження - структурно-функціональні зміни в серці (структурно-функціональні розлади міокарда та ритмічності СД), зміни ФК хворих, їх загального стану і толерантності до фізичних навантажень після проведеного хірургічного лікування. Для цього здійснили порівняльний аналіз даних пацієнтів, одержаних за результатами обстеження через рік після тиреоїдектомії та після досягнення медикаментозного еутиреозу у процесі передопераційної підготовки. Проведено гормональне дослідження (ТТГ, Т4 вільний, АтТПО, NT-pro-МНУП), добове холтерівське моніторування ЕКГ, ехокардіоскопію, тест шестихвилинної ходьби. Для статистичної обробки даних використовували параметричні та непараметричні методи. Досто вірність різниці між вибірками оцінювали за U-критерієм Манна - Уітні. Згідно з одержаними даними, встановлено: покращання фізичної активності - у 67 хворих (69,1 %), зміни ФК пацієнтів із СН (зменшення ступеня тяжкості), відсутність розладів серцевого ритму, відновлення систолічної та діастолічної функцій серця. У 28 (28,8 %) обстежених пацієнтів відзначено покращання загального стану, незначне підвищення толерантності до фізичних навантажень, ФК хворих не змінився. При цьому встановлено зменшення ступеня тяжкості розладів СД. У 2 (2,1 %) пацієнтів тяжкість розладів СД, структурно-функціональні зміни у серці - ФК СН, а також загальний стан залишились без змін. Висновки: хірургічне лікування хворих на тиреотоксикоз середньої тяжкості надає змогу у 2/3 випадків відновити фізичну активність і нормалізувати СД. Причиною неповноцінної реабілітації пацієнтів після хірургічного лікування автори вважають незворотні структурні зміни в міокарді, які розвинулись внаслідок необгрунтованого довготривалого і недостатньо ефективного медикаментозного лікування ТЗ і тиреотоксикозу. Зі збільшенням тривалості медикаментозного лікування пацієнтів із тиреотоксикозом середньої тяжкості віддалені результати хірургічного лікування погіршуються.

  Повний текст PDF - 488.108 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"