В Україні спеціалізована допомога дітям з ендокринною патологією (ЕП) надається у лікувальних закладах системи МОЗ та НАМН України. Статистична звітність складається лише за даними звітів регіонів, без урахування показників надання спеціалізованої допомоги дітям з ЕП у закладах іншого підпорядкування. Це не дає змоги об'єктивно оцінити показники забезпечення лікарень дитячими ендокринологами, якість амбулаторного, стаціонарного лікування та диспансеризації. Збільшується кількість дитячих ендокринологів, які мають кваліфікаційні категорії, насамперед за рахунок зростання кількості лікарів вищої категорії. У певних регіонах недостатньою є укомплектованість лікарень, насамперед поліклінічних відділень та районних лікарень, дитячими ендокринологами. Поширеність ЕП найбільша серед дітей віком 15 - 17 років і має тенденцію до збільшення, переважно за рахунок патології щитоподібної залози (дифузного зоба різного ступеня). В останні роки серед дітей віком до 6 та 7 - 14 років погіршилось виявлення ЕП, яка у цих вікових групах представлена головним чином патологією зросту та надлишковою масою тіла (ожирінням). Причиною цього є відсутність виявлення та належної реєстрації захворювань як дитячими ендокринологами, так і лікарями первинної ланки. У структурі поширеності захворювань ендокринної системи перше місце посідає дифузний зоб I ступеня, друге - ожиріння, третє - дифузний зоб II - III ступеня.

  Повний текст PDF - 149.448 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"