Мета роботи - порівняти клінічні характеристики та показники якості життя (ЯЖ) у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) із систолічною дисфункцією лівого шлуночка (ЛШ) та без дисфункції, відібраних для реваскуляризації міокарда в умовах реальної клінічної практики. У зрізовому одноцентровому ретроспективному дослідженні проаналізували дані клініко-інструментального обстеження та оцінки ЯЖ за опитувальниками MLHFQ, SAQ та SF-36 у 242 хворих на ІХС, послідовно підготовлених до реваскуляризаційних втручань. Результати порівнювали у групах пацієнтів зі зниженою (n = 94) і збереженою (n = 148) фракцією викиду (ФВ) ЛШ. Група хворих на ІХС зі збереженою ФВ ЛШ характеризувалася більшою часткою жінок (23,4 проти 12,2 %), пацієнтів з хворобою периферійних судин (63,8 проти 27,0 %) і артеріальною гіпертензією 2 - 3-го ступеня (98,9 проти 21,9 %) порівняно з хворими із систолічною дисфункцією ЛШ. Водночас, за даними коронарографії, у групах пацієнтів із систолічною дисфункцією і без дисфункції не спостерігали різниці щодо кількості уражених вінцевих артерій. За низкою підшкал опитувальників SF-36 і SAQ у групі пацієнтів з ІХС і збереженою ФВ ЛШ відзначено принаймні не менш виражені зміни ЯЖ, ніж у хворих зі зниженою ФВ ЛШ. Висновки. Одержані результати надають змогу визначити клінічні характеристики та особливості змін ЯЖ у пацієнтів зі стенозувальним атеросклерозом вінцевих артерій і збереженою ФВ ЛШ. Потреба в поліпшенні ЯЖ відіграє ключову роль при визначенні доцільності коронарографії та подальшого реваскуляризаційного втручання у хворих на ІХС зі збереженою ФВ ЛШ.

  Повний текст PDF - 563.238 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"