Частота розвитку рецидивних виразкових кровотеч (ВК) залишається на сталому рівні. Шкали Forrest, Glasgow Blatchford, Rockall є недостатньо надійними. Мета роботи - напрацювання комплексного підходу до прогнозування рецидивів ВК для створення інформативної шкали. 203 хворих на виразкову хворобу, у 167 з яких виникла гостра ВК. У 24 хворих виник рецидив кровотечі. Оцінювали клінічні показники, клас кровотечі за Forrest, клас коморбідності, активність процесів окиснення ліпідів, білків і антиоксидантних чинників, фібринолітичної, протеолітичної активності плазми венозної крові, коагулограму. Проведено генотипування PAI-1 (SERPINE 1). Встановлено, що передумовами виникнення рецидивних ВК є дисбаланс у системі гемостазу, серед причин якого можуть бути генетично детерміновані зміни механізмів гемокоагуляції. Рецидиви спричиняє також порушення рівноваги редокс-реакцій. Комплексне врахування досліджених клінічних і лабораторних показників може створити основу для напрацювання інформативної шкали стосовно прогнозування рецидивів ВК. Одержані дані засвідчують також необхідність корегування медикаментозних заходів, спрямованих на запобігання відновленню кровотечі. Висновки: рецидивні ВК частіше виникають у чоловіків, у хворих без виразкового анамнезу, у разі наявності класів II і I за Forrest та коморбідної патології II - III класів. Лабораторними маркерами небезпеки рецидиву кровотечі є високі показники вмісту первинних продуктів пероксидації ліпідів, рівня окиснення нейтральних білків, вмісту фібринази, низькі показники рівня окиснення основних білків та вмісту глутатіону відновленого і каталази, неферментаційної фібринолітичної активності плазми, а також протромбінового індексу. Генетичним маркером небезпеки рецидиву кровотечі є поліморфізм G43A гена PAI-1.

  Повний текст PDF - 285.975 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"