Мета роботи - дослідити можливості застосування гіалуронової кислоти в лікуванні спайок черевної порожнини в експерименті та у дітей. У роботі використано препарат гіалуронової кислоти вітчизняного походження - дефенсаль. Проведено серії експериментальних досліджень на 60 інфантильних безлінійних щурах, масою тіла 100 +- 20 мг. Тварин було розподілено на дві групи: I група - моделювання спайок черевної порожнини (25 щурів); II група - лікування спайкового процесу. У II групі щурів на 30-тю добу експерименту виконували розділення спайок. З метою лікування спайок проводили залиття в черевну порожнину розчину дефенсаль у кількості 8 мл (25 щурів). 10 щурів - група контролю. Декапітацію щурів проводили на 30-ту добу. Виконували забір ділянок термінального відділу клубової кишки (КК) з метою дослідження морфологічних змін стінки кишки та APUD-системи (системи нейрендокринної регуляції шлунково-кишкового тракту). Для виявлення секреторних гранул в цитоплазмі апудоцитів проведено аргірофільну (метод Гримеліуса) та аргентафінну (метод Массона в модифікації Гамперля) реакції. З діагнозом спайкова кишкова непрохідність (СКН) було прооперовано 84 дитини. Дітей було розподілено на 2 групи: I - без використання розчину дефенсаль (56 пацієнтів); II - з використанням розчину дефенсаль (28 пацієнтів). Терміни спостереження за дітьми від 1 до 4 років. У групі щурів з використанням дефенсалю спостерігали відсутність спайок у 42,86 % випадків та поодинокі спайки, що не деформують кишечник, виявлені у 42,86 %, множинні спайки, що не перешкоджають переміщенню хімуса та не деформують кишечник - 14,28 %. За моделювання спайок (I група) відзначали зменшення кількості апудоцитів і зниження їх функціональної активності, про що засвідчили розміри аргірофільних гранул. У II групі, за забарвлення досліджуваного матеріалу за Гримеліусом, у залозах слизової оболонки знайдено достатня кількість апудоцитів. У I групі (56 дітей), в першій рік після операції зі спайковим синдромом, звернулося 13 (23,21 %) дітей, у терміни до 4 років - 20 (35,71 %) пацієнтів. У II групі (28 дітей) зі спайковим синдромом (вдалося вилікувати консервативно) протягом 2,5 років післяопераційного періоду звернулося 2 (7,14 %) пацієнтів, що вказує на ефективність застосування препарату з метою лікуванні спайок черевної порожнини у дітей.

  Повний текст PDF - 485.478 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"