Порушення системи первинного гемостазу та метаболізму ейкозаноїдів при травматичній хворобі

Плегуца, І. М.; Сидорчук, Р. І.

Досліджено 104 хворих на різні форми травматичної хвороби (ТХ), віком 18 - 69 років. Усі хворі основної групи було розподілено на 3 групи відповідно тяжкості стану ТХ. Контрольну групу становили 26 осіб, яким виконувались планові оперативні втручання, не пов'язані з патологією скелетно-м'язової системи. Для оцінки порушень гемостазу та агрегації тромбоцитів визначали концентрації простациклiну і тромбоксану A2 (TxA2) за методом радіоімунного аналізу за вмістом їх стабільних метаболітів у крові: 6-кето-<$Eroman ПГF sub {1 alpha}> та тромбоксану B2 (TxB2), а також розчинні комплекси фібрин-мономіру (РКФМ) у сироватці крові. У хворих з тяжким перебігом ТХ спостерігається тенденція до зниження 6-кето-<$E roman ПГF sub {1 alpha}> та тромбоксану В2 (ТхВ2/6-кето-<$Eroman ПГF sub {1 alpha}>), а в усіх інших випадках цей показник стійко підвищується впродовж періоду спостереження. За тяжкого перебігу ТХ друга фаза ДВЗ-синдрому та, відповідно, порушення агрегації тромбоцитів спостерігається вже на третю добу після травми. За середньої та помірної тяжкості перебігу ТХ відбувається адаптація/компенсація порушень, зумовлених травмою. Існує зв'язок між тяжкістю перебігу травматичної хвороби та змінами концентрації РКФМ у плазмі крові, яка відображає розвиток ДВЗ-синдрому у постраждалих від травм. Відповідно, визначення концентрації розчинних комплексів фібрин-мономіру у крові хворих може слугувати як своєрідний прогностичний маркер, як розвиток ТХ, її тяжкості, так і розвитку ДВЗ-синдрому за ТХ.


	Наукова періодика України		Клінічна анатомія та оперативна хірургія