Реакції 3-(5-аміно-1Н-1,2,4-триазол-1-іл)- та 3-(2-аміно-1Н-бензо[d]імідазол-1-іл)-3-фенілпропангідразидів з карбонільними електрофілами і ацетилацетоном, ароматичними та гетероциклічними альдегідами у спиртовому середовищі завершуються утворенням відповідних гідразонів у вигляді Е-геометричних ізомерів і s-trans/cis конформерів по відношенню до амідного зв'язку. За більш жорстких умов відбувається елімінування гідразонних фрагментів і ретроконденсація аміноазолофенілпропіонільних залишків у дигідроазолопіримідинони. Склад і будову вперше синтезованих гідразонів доведено за допомогою елементного аналізу, інфрачервоної спектроскопії (ІЧ), ядерного магнітного резонансу на протонах (ЯМР <$Enothing sup 1 roman H>) та мас-спектрометрії. Віртуальний скринінг одержаних речовин, проведений з використанням програми PASS за 780 видами фармакологічної дії, засвідчив, що ці сполуки доцільно тестувати на наявність у них антибактеріальних і фунгіцидних властивостей. Однак експериментальна оцінка антимікробної активності N<^>1-іліденових похідних 3-фенілпропангідразидів, проведена на 5-ти музейних штамах тест-культур, виявила слабку активність відносно Staphylococcus aureus лише у 3-(5-аміно-1Н-1,2,4-триазол-1-іл)-N<^>1-бензиліден-3-фенілпропангідразиду.

  Повний текст PDF - 546.005 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"