Здійснено модифікацію поверхні поруватого кремнію водними розчинами нуклеїнових кислот (НК) та вивчено вплив такої модифікації на інтенсивність його фотолюмінесценції. Показано, що обробка поруватого кремнію водними розчинами НК призводить до зростання інтенсивності його фотолюмінесценції, причому для ДНК зміни є більшими, ніж для РНК (гомополімер полі(А)). За допомогою інфрачервоної спектроскопії було виявлено, що за присутності НК на поверхні кремнію формується значно більша кількість зв'язків Si-O, ніж в дистильованій воді. Встановлено, що концентрація молекулярного кисню в розчині ДНК слабо впливає на фотолюмінесценцію поруватого кремнію, в той час як опромінення оброблених розчинами ДНК зразків поруватого кремнію видимим світлом сприяє зростанню інтенсивності його фотолюмінесценції. Стимульований НК ефект зростання фотолюмінесценції поруватого кремнію пояснюється потоншенням кремнієвого скелету, в результаті чого згідно з квантово-розмірною моделлю його фотолюмінесценції, ймовірність випромінювальних переходів зростає. Причиною цього може бути підсилення процесів розчинення і, особливо, окиснення кремнію у водному розчині НК. Запропоновано два шляхи впливу НК на зазначені процеси. По-перше, підсилення корозії поруватого кремнію поліаніонами, якими є НК у водному розчині. По-друге, підвищена концентрація активних форм кисню в водних розчинах НК, генерація яких відбувається під впливом видимого світла. Останнє вважається основною причиною окиснення поруватого кремнію. Наведені результати роботи можуть бути корисними для створення біосенсорів на основі поруватого кремнію.

  Повний текст PDF - 320.563 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"