Полівініліденфторид (ПВДФ), який є типовим сегнетоелектричним полімером з нанорозмірною структурою, має перспективи широкого застосування для виготовлення піроелектричних датчиків і перетворювачів. На основі декількох серій експериментів досліджено зв'язок між піроелектрикою в тонких плівках ПВДФ і залишковою сегнетоелектричною поляризацією. Піроелектричний коефіцієнт вимірювали за динамічним методом Коллінза шляхом аналізу величини і форми напруги, що виникає після опромінення металевого електрода світловим імпульсом. Залишкову поляризацію вимірювали шляхом обробки графіків електричного зміщення, що виникає внаслідок впливу на зразок імпульсів високої поляризуючої і перемикаючої напруги. Досліджено широкі діапазони тривалості імпульсів від 0,5 мкс до 50 с, що охоплює 8 порядків величини, і прикладеного електричного поля з напруженістю від 40 до 200 МВ м<^>-1. Було встановлено, що піроелектричний сигнал прямо пропорційний величині залишкової поляризації і не залежить від наявності об'ємного заряду. Цей результат надає змогу одержати інформацію про стан поляризації в ПВДФ шляхом простого вимірювання його піроелектричного коефіцієнта. Проаналізовано та пояснено особливості піроелектричної поведінки плівок ПВДФ.

  Повний текст PDF - 466.006 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"