Досліджено морфологічні й електрохімічні властивості вуглецевих електродних матеріалів, одержаних на основі D-лактози, шляхом змішування вуглецевого прекурсору з активувальним реагентом, вибраного з ряду KOH, K₂CO₃, ZnCl₂, SnCl₂ · 2H₂O, та прожарювання композиційної суміші за температури 800 °C. Після розчинення та вилучення із об'єму дослідних зразків K₂O, ZnO або SnO питома поверхня вуглецевих матеріалів збільшується в 1,7 - 1,2 раза, а питома електропровідність - в 1,1 - 2,8 раза. За ефективністю виливу на властивості вуглецевих структур активувальні реагенти можна розмістити в такій послідовності: ZnC₂ > KOH > K₂O₃ > SnCl₂ · 2H₂O. Встановлено, що найвищу питому ємність як електродний матеріал для суперконденсатора має зразок з найбільшою питомою електропровідністю (78 Ом^-1 · м^-1), одержаний з використанням активувального реагенту KOH. У разі розрядження суперконденсатора струмами 10 - 100 мА ємність електродного матеріалу становила 176 - 157 Ф · г^-1. З'ясовано, що відмінність у значеннях ємності дослідних зразків зумовлена різним хімічним станом їх поверхні.Досліджено морфологічні й електрохімічні властивості вуглецевих електродних матеріалів, одержаних на основі D-лактози, шляхом змішування вуглецевого прекурсору з активуючим реагентом, вибраного з ряду KOH, K2CO3, ZnCl2, <$Eroman {SnCl sub 2 ~cdot~2H sub 2 O}>, та прожарювання композиційної суміші за температури <$E800~symbol Р roman C>. Після розчинення та вилучення з об'єму дослідних зразків K2O, ZnO або SnO питома поверхня вуглецевих матеріалів збільшується в 1,7 - 4,2 разу, а питома електропровідність - в 1,4 - 2,8 разу. За ефективністю впливу на властивості вуглецевих структур активуючі реагенти можна розмістити в такій послідовності: ZnCl2 >> KOH >> K2CO3 >> <$Eroman {SnCl sub 2 ~cdot~2H sub 2 O}>. Встановлено, що найвищою питомою ємністю, як електродний матеріал для суперконденсатора, володіє зразок з найбільшою питомою електропровідністю (<$E78~roman {Ом sup -1 ~cdot~м sup -1 }>), одержаний з використанням активуючою реагенту KOH. У разі розрядження сунерконденсатора струмами 10 - 100 мА ємність електродного матеріалу становила <$E176~-~157~roman {Ф~cdot~г sup -1 }>. З'ясовано, що відмінність у значеннях ємності дослідних зразків зумовлена різним хімічним станом їх поверхні.

  Повний текст PDF - 676.86 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"