Розглянуто проблему кримінальної відповідальності за зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби. Досліджено питання щодо невдалого визначення законодавцем збудників інфекційних хвороб у назві та диспозиції статті, обгрунтовано положення про те, що злочин, передбачений ч. 1 та ч. 2 ст. 130 Кримінального кодексу України може бути вчинено не лише шляхом дії, а й бездіяльності. Розглянуто дискусійне питання щодо моменту закінчення злочину у формі зараження, виявлено недоліки щодо визначення суб'єкта злочину. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення законодавства та практики застосування.

  Повний текст PDF - 154.107 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"