Розглянуто пам'ятки права давного Риму, які регулювали на різних етапах існування Римської Імперії підстави та процедуру заявлення та вирішення відводу суддів його коментарі видатними філософами та юристами, сучасні наукові дослідження. У ранньому римському праві існувало правило, згідно з яким суддя обирався за взаємною згодою сторін на основі списку відповідних кандидатів, що складався претором, і вони мали рівні права на його відвід. Підставами для відводу судді у ранньому римському праві визнавали участь у справі на боці сторони, а також майновий інтерес у справі. Сторони могли посилатися на ці обставини, але не мотивувати їх. У пізній період римського права відбувся перехід судової влади до імператорських чиновників. Суддя для конкретної справи міг призначатися імператором, магістратом. Немотивованиі відводи не допускалися. Підстава для відводу судді була розширена і зводилася до будь-яких обставин, що викликають сумніви у неупередженості. Виявлено успадкування сучасним правом підходу щодо підстав для відводу судді та вимоги обгрунтовувати її доказами.

  Повний текст PDF - 148.927 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"