Мета дослідження - надати гістологічну, морфометричну та ультраструктурну характеристику інтраорганних гемосудин сечового міхура щурів на етапах перебігу стрептозотоцинового діабету. Використано 70 щурів-самців лінії Wistar; цукровий діабет моделювали стрептозотоцином (60 мг/кг маси тіла); забирали матеріал на 14, 28, 42, 56 і 70-ту доби досліду; проводили гістологічне, морфометричне та електронно-мікроскопічне дослідження. Визначено мікроскопічні, морфометричні та ультраструктурні особливості перебудови інтраорганних гемосудин сечового міхура щурів у випадку розвитку стрептозотоцинового діабету. Висновки: діабетична мікроангіопатія сечового міхура є неспецифічним процесом, специфічність якого визначається ступенем виразності судинних порушень, які характеризуються таким: зміною судинного тонусу артеріол, що проявляється спочатку їх дилатацією, далі зменшенням просвіту, а потім вторинним розширенням; перебудовою базальної мембрани гемокапілярів, яка до кінця досліду потовщується в 3,22 разу, стає дезорганізованою і пластинчастою; реологічними порушеннями крові, які на 14-у добу досліду виражаються сладжами в окремих венудах. на 28-у - у більшості венуя, на 42-у - також у капілярах, а на 56 - 70-у спостерігається генералізація сладж-синдрому в усіх оболонках сечового міхура; діабетична ангіопатія супроводжується набряками різного генезу; інтерстиційні - збільшуються до 28-ї доби досліду, а з 42-ї зменшуються; з 42-ї доби наростає плазматичне просякання периваскулярної сполучної тканини; набухання ендотеліоцитіп виявляється на 28 - 42-у доби розвитку діабету.

  Повний текст PDF - 1.031 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"