![]() | Наукова періодика України |
| Галицький лікарський вісник |
Слєпов О. К. Вплив способу родорозрішення на анатомічні особливості гастрошизису у новонароджених дітей / О. К. Слєпов, І. Ю. Гордієнко, В. П. Сорока, О. П. Гладишко, О. П. Пономаренко // Галицький лікарський вісник. - 2016. - Т. 23, число 3(3). - С. 44-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2016_23_3%283%29__18 На результат лікування гастрошизису (ГШ) впливають чимало чинників, серед яких чільне місце посідає і спосіб родорозрішення вагітних жінок з ГШ у плода. Все більша кількість дослідників приходить до однозначного висновку, що кесарський розтин, при чому плановий і достроковий, має позитивне значення в усуненні (профілактиці) ускладнень ГШ у порівнянні з попереднім досвідом природних пологів в звичайний термін. Проте, вплив способу родорозрішення на анатомічну будову ГШ залишається недослідженим. Мета роботи - визначити вплив методу родорозрішення на анатомічні особливості у новонароджених дітей з ГШ. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороби 100-а дітей з ГШ, народжених природним шляхом або за допомогою кесарського розтину, за період з 1987 по 2015 рр. Усіх новонароджених з ГШ було розподілено на 3 клінічні групи залежно від проведення пренатальної діагностики, способу пологів, транспортування, місця і терміну хірургічної корекції вади. Локалізація наскрізного дефекту передньої черевної стінки (ПЧС) залишається сталою і типовою для ГШ в усіх трьох клінічних групах пацієнтів, тобто, спосіб родорозрішення не впливав на локалізацію дефекту ПЧС за цієї вади. Величина наскрізного дефекту ПЧС була суттєво і достовірно меншою у дітей з ГШ, народжених шляхом кесарського розтину (КР) ніж у тих, хто народився шляхом вагінальних пологів (ВП). Так, в I групі дітей, народжених шляхом КР, розміри дефекту склали 3,15 +- 0,09 см, тоді як в II і III групах, після вагінальних пологів, вони становили, відповідно, 4,17 +- 0,3 см, P << 0,01, і 4,7 +- 0,29 см, P << 0,01. У дітей з ГШ, народжених природним шляхом (II і III клінічні групи), частота евенгерації органів заочеревинного простору (підшлункова залоза, дванадцятипала кишка) достовірно більша, ніж у немовлят, народжених шляхом КР (I клінічна група), відповідно 56,0 % і 63,3 % до 25,0 %, за P << 0,01. Висновки: спосіб родорозрішення (КР або ВП) впливає на анатомічні особливості ГШ у новонароджених дітей. У дітей із ГШ, народжених вагінальним шляхом величина дефекту ПЧС достовірно більша, ніж у немовлят, народжених за допомогою КР, а частота евентерації органів заочеревинного простору (підшлункова залоза, дванадцятипала кишка) - вища. Цитованість авторів публікації: Бібліографічний опис для цитування: Слєпов О. К. Вплив способу родорозрішення на анатомічні особливості гастрошизису у новонароджених дітей / О. К. Слєпов, І. Ю. Гордієнко, В. П. Сорока, О. П. Гладишко, О. П. Пономаренко // Галицький лікарський вісник. - 2016. - Т. 23, число 3(3). - С. 44-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2016_23_3(3)__18.Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) |
|
|
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського |
|||||