Незважаючи на високий рівень діагностичних, лікувальних, профілактичних і реабілітаційних засобів і методик, відсоток інвалідизації та смертності у пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) залишається високим. Судинні розлади у разі ЦД становлять до 80 % і призводять до розвитку деструктивних змін на стопах, які, в свою чергу, зумовлюють складні ендокринно-метаболічні порушення. Слід відзначити, що у пацієнтів із ЦД у останній час збільшилася частота ішемічної хвороби серця. Основними складовими, які сприяють розвитку серцево-судинних захворювань, є гіпоксія, ендотеліальна дисфункція, дисбаланс електролітів. Тому актуальним є впровадження нових препаратів для вдосконалення комплексного лікування пацієнтів із синдромом діабетичної стопи (СДС). Найбільш перспективним залишається напрямок якнайширшого і всебічного впливу на етіологічні і патогенетичні механізми розвитку захворювання і його ускладнень. Оскільки однобічний підхід (адекватна системна корекція патологічних змін без місцевого лікування і навпаки) не надає належного і очікуваного терапевтичного ефекту. Проаналізовано лікування 48-ми хворих із СДС. Останніх було розподено на групи залежно від клінічної форми патологічного процесу на стопі. Зроблено оцінку результатів виконуваних оперативних втручань, тактики місцевого лікування як в до-, так і у післяопераційному періодах. Також відзначено, що гнійно-некротичні процеси на стопі у хворих з цукровим діабетом значно швидше прогресують за наявності у хворих супутніх зрушень метаболізму. Тому внесено корекцію в схему загального лікування таких пацієнтів.

  Повний текст PDF - 369.388 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"