Порушення моторики травного каналу, як до оперативного лікування, так і в післяопераційному періоді зумовлює тяжкість перебігу захворювання у хворих на гостру непрохідність тонкої кишки (ГНТК). Мета дослідження - покращання результатів лікування хворих на ГНТК шляхом розробки патогенетично обгрунтованої медикаментозної стимуляції травного каналу після операції на основі морфофункціональних змін в тонкій кишці і стадії перебігу захворювання. В експерименті на 53-х білих щурах-самцях, 122-х прооперованих хворих на ГНТК і 30-ти медичних карт стаціонарних хворих, померлих від цієї патології, проведено морфофункціональні дослідження тонкої кишки, рівня інтоксикації і термінів відновлення моторно-євакуаторної функції травного каналу. За експериментальної ГНТК у стінці цього органу спостерігалося зниження локального кровообігу, зменшення вмісту АТФ і концентрації іонів Ca<^>++, підсилення процесів перекисного окиснення ліпідів з паралельним пригніченням антиоксидантного захисту. Морфометричні й ультраструктурні дослідження оболонок стінки тонкої кишки за експериментальної гострої непрохідності виявило суттєві структурні зміни на всіх рівнях організації. Виявлено, що одним з важливих факторів, який призводить до несприятливих результатів хірургічного лікування хворих на цю патологію, є пізнє відновлення моторики травного каналу після операції. Для підвищення ефективності лікування є раннє відновлення моторики тонкої кишки, що призводить до зменшення інтенсивності інтоксикації та корекції порушень загального гомеостазу пацієнта. Запропоновано медикаментозну стимуляцію моторики тонкої кишки з врахуванням стадії метаболічних порушень у стінці органа і перебігу ГНТК.

  Повний текст PDF - 388.708 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації