Питання об'єктивізації та вибору показань до консервативного лікування інвагінації кишечника у дітей залишаються предметом дискусії. Проаналізовано досвід лікування 249-ти (172 хлопчики та 77 дівчаток) дітей з інвагінацією кишечника віком від 2-х місяців до 13 років. Всього спостерігалося 265 випадків інвагінації кишечника, включаючи 16 випадків рецидиву у 11-ти дітей. Консервативне лікування виконано 178-ми дітям (71,5 %), оперовано 71-у дитину (28,5 %). Для проведення аналізу дітей було розподілено на 3 груп відповідно до 3-х десятирічних періодів. За результатами статистичного аналізу відзначено зменшення кількості хворих за останнє десятиліття зі збільшенням кількості дітей віком від 1-го року. У перший період відбулося впровадження наскрізної аероінсуффляції, розробленої автором з відмовою від рентгенологічного контролю. В експерименті було розроблено способи об'єктивізації критеріїв консервативної дезінвагінації шляхом наскрізної аероінсуффляції. У другий період розроблено алгоритм лікування інвагінації кишечника, розширено показання до консервативної дезінвагінації. У 5-ти (22,7 %) з 22-х дітей з давністю захворювання понад 24 год та у 6-ти (46,2 %) з 13-ти дітей віком від 1-го року дезінвагінацію виконано консервативно. У третій період розширено показання до консервативної дезінвагінації. У 11-ти (57,9 %) з 19-ти дітей з давністю захворювання понад 24 год та у 20-ти (74,1 %) з 27-ми дітей віком від 1-го року дезінвагінацію виконано консервативно. З 14-ти дітей віком від 1-го року, що були оперовані, анатомічну причину виявлено у 4-х (28,5 %). Проаналізовано досвід лікування 11-ти дітей з 16-ма рецидивами кишкової інвагінації. В 7-ми випадках виконано консервативну дезінвагінацію, 4-х дітей оперовано. В жодному випадку у разі оперативних втручань анатомічних причин, що могли викликати інвагінацію, не виявлено. Летальних випадків за період, що аналізувався, не було. Висновки: наскрізна аероінсуффляція є ефективним та об'єктивним методом консервативної дезінвагінації у дітей. Спроба консервативної дезінвагінації можлива у переважно у більшості хворих за відсутності ознак перитоніту. Давність захворювання, вік хворого та наявність рецидиву не є абсолютними критеріями у виборі лікувальної тактики у разі інвагінації кишечника.