У 73-х пацієнтів похилого та старечого віку (середній вік 67,2 +- 9,2 років), оперованих з приводу перитоніту, вивчено динаміку виутрішньочеревного тиску (ВЧТ) з оцінкою його впливу на стан спланхничного кровотоку. В до- та післяопераційному періоді під час УЗ-доплерівскому дослідженні вимірювалися внутрішній діаметр, об'ємна швидкість кровотоку черевного стовбуру, селезінкової, загальнопечінкової, верхньої брижової артерій, розраховувався індекс резистентності. Динаміка внутрішночеревного тиску залежала від ступеня поширення перитоніту та його тяжкості. За місцевого необмеженого перитоніту (21 пацієнт) значущих відмінностей показників ВЧТ в до- і в післяопераційному періоді не відзначено. Найбільш високі показники ВЧТ (з розвитком абдомінального компаргмент-синдрому у 6-ти пацієнтів) зареєстровано у випадку розповсюдженого перитоніту, причиною якого була гостра кишкова непрохідність та у пацієнтів з III ступенем тяжкості перитоніту. У пацієнтів з перитонітом на тлі внутрішньочеревної гіпертензії II, III ступеня визначався вихідний значущий спазм досліджуваних артерій, зниження об'ємної швидкості кровотоку і підвищення індексу резистентності. У міру зниження внутрішньочеревної гіпертензії всі досліджувані показники наближалися до норми, але у пацієнтів з вихідними більш високими показниками ВЧТ динаміка була повільнішою і залежала від швидкості купірування запального процесу. Одержані результати свідчать про наявність у хворих похилого та старечого віку з перитонітом порушень спланхничного кровотоку, що залежать від ступеня підвищення ВЧТ і відбиваються у підвищенні тонусу артеріального русла і зниження припливу крові до печінки і кишечнику.

  Повний текст PDF - 357.162 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"