Вена Giacomini та краніальне продовження малої підшкірної вени (МПВ) часто ототожнюються, не дивлячись на те, що міждисциплінарна міжнародна анатомічна номенклатура відводить кожній з них окреме місце. Мета роботи - покращити результати лікування пацієнтів з варикозною хворобою (ВХ) нижніх кінцівок шляхом вивчення варіантів анатомії та патології вени Giacomini і краніального продовженням МПВ з подальшою розробкою диференційованої хірургічної тактики. Обстежено і проліковано 502-х хворих, які мали ВХ на 605-ти кінцівках. Кожному хворому проводили передопераційне ультразвукове тріплексне сканування венозної системи уражених нижніх кінцівок. Варикозно розширену вену Giacomini було виявлено у 3,8 % пацієнтів (95 % ДІ 2,4 - 5,6 %), а патологію краніального продовження МПВ - у 1,7 % хворих (95 % ДІ 0,8 - 3,0 %). За наявності арки МПВ спостерігалися наступні варіанти патології вени Giacomini: поширення рефлюксу з великої підшкірної вени (ВПВ) у вену Giacomini; рефлюкс з термінального клапана МПВ посилює антеградний кровоток у вені Giacomini, що зумовлює рефлюкс у ВПВ в дистальному напрямку від місця впадіння в неї цієї вени. Причинами неспроможності клапанів стовбура краніального продовження МПВ були: рефлюкс з гирла краніального продовження МПВ; рефлюкс з пронизної вени, що від нього відходила; рефлюкс з термінального клапана МПВ. Висновки: патологія вени Giacomini та краніального продовження МПВ далеко не однорідна, а тому хірургічна тактика у кожного такого хворого має бути гемодинамічно обгрунтована та диференційована залежно від шляхів поширення патологічних рефлюксів.

  Повний текст PDF - 952.821 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"