Дослідження базувалося на аналізі комплексного клініко-рентгенологічного обстеження 88-ти дітей з хронічними порушеннями дефекації, які знаходились на стаціонарному лікуванні в клініці дитячої хірургії Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова у період з 2012 по 2016 рр., що склали основну групу. Контрольну групу склали 30 дітей, яких було госпіталізовано з приводу абдомінального больового синдрому, в результаті обстеження яких органічних змін з боку товстої та тонкої кишки не виявлено. За частотою біль у дітей із хронічним колостазом переважно локалізувався в лівій (38 дітей) та правій (14 дітей) здухвинних ділянках, що відповідно склало 59,1 % від загальної кількості пацієнтів основної групи. Слід зазначити, що із цих 14-ти пацієнтів, у 8-ми (57,14 %) за рентгенологічного обстеження було діагностовано рефлюкс-ілеіт, який виступав як морфологічний субстрат у разі формування абдомінального больового синдрому. У 12-ти дітей, що склало 13,64 %, біль не мав чіткої локалізації в черевній порожнині. Висновки: провівши ретельний аналіз причин виникнення та проявів больового синдрому у дітей із хронічним колостазом, слід зауважити на його багатогранність та різноманітність окремих чинників, аналіз кожного з яких може слугувати патогенетичним вектором спрямування у виборі методології лікування патології.