Мета роботи - провести оцінку особливостей розвитку гіперпластичних процесів матки на тлі дисгормональних і метаболічних порушень. В клінічному дослідженні брало участь за поінформованою письмовою згодою 60 жінок репродуктивного віку із лейоміомою матки. Контрольну групу склали 20 здорових жінок репродуктивного віку. Статистичну обробку матеріалу здійснювали за допомогою пакету "STATISTICA for Windows-6,0" та використанням методики розрахунку показника відношення шансів (Odds Ratio, OR) та його 95 % довірчого інтервалу (95 % Confidential Interval, 95 % CI). Результатами проведених досліджень встановлено основні чинники, що зумовлюють розвиток міоми матки у жінок із ожирінням. Серед них: вік 30 - 45 років, інструментальні втручання на матці (аборти, діагностичні вишрібання тощо (OR = 8,2; 95 % CI: 5,1 - 13,5)); хронічні запальні захворювання статевої сфери (OR = 7,9; 2,9 - 21,9); гормональний дисбаланс (фіброзно-кистозна мастопатія, патологія щитовидної залози (OR = 8,61; 3,1 - 23,8), захворювання печінки й органів шлунково-кишкового тракту (OR = 5,8; 2,1 - 15,9), а також сексуальні розлади та стресіндуковані фактори (OR = 2,6; 1,4 - 7,1) (в середньому міома виникає після 1 - 2-х років після тяжкого стресу), є значний відсоток аденоміозу та гіперпластичних процесів ендометрію. Ріст пухлини у жінок із ожирінням зростає до Biiw 35 - 40 років, та пов'язаний не тільки із більш прогресивним зниженням функціональної активності яєчників, їх чутливості до гонадотропної стимуляції, але і з хронічним функціональним напруженням систем регуляції на тлі метаболічних порушень гемостазу та гомеостазу у даної категорії жінок. Висновки: одним із найбільш суттєвих факторів ризику гіперпластичних процесів репродуктивних органів є ожиріння та асоційовані з ним метаболічні розлади. У разі активності метаболічних порушень і дисфункції гепатоцитів на тлі ожиріння частка поєднаних форм гіперпластичних процесів маки зростає у 1,9 разу. Основними чинниками ризику розвитку міоми з ожирінням є порушення функції гепатоцитів на тлі високого проценту патології гепатобіліарної системи, значна частка ендокринної патології - 68,3 % (дисфункція щитовидної залози, фіброзно-кистозна мастопатія), а морфо-гістологічна структура ендометрія у жінок на тлі ожиріння має свої особливості зі зростанням до 36,66 % випадків поліпів ендометрію.

  Повний текст PDF - 369.891 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"