Проаналізовано результати стаціонарного лікування "хронічних" ран у 10-ти пацієнтів. У першій групі схема лікування включала хірургічну обробку ран із висіченням некротичних тканин, струпа та нашарувань фібрину з обробкою ран антисептиками. У післяопераційному періоді застосовували методику вакуум-терапії (VAC-терапії). У фазі гідратації використовували постійну VAC-терапію з рівнем негативного тиску - 120 - 150 мм.рт.ст. У фазі дегітрагації використовували фракційну VAC-терапію з рівнем тиску -70 - 100 мм.рт.ст. Кількість сеансів коливалась від 2 до 38. Тривалість використовування однієї пов'язки 1 - 3 доби. У другій групі для прискорення загоєння великих дефектів сумісно з виконанням фракційної VAC-терапії застосовувалась методика TopClosure TRS. Застосування вакуум-терапії сприяє ранньому очищенню ран від нашарувань фібрину та ділянок некрозу, обов'язковим є застосуваних як постійного, так і фраційного вакуум-режимів. Застосування VAC-терапії у моновигляді мас сенс у разі ран II ступеня (за Найтоном), а за більш глибоких ран запропоновано вважати за доцільне застосування VAC-терапії у поєднанні з методикою TopClosure TRS.

  Повний текст PDF - 640.522 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"