Мета дослідження - вивчити можливості застосування гіалуронової кислоти (ГК) з метою лікування спайок черевної порожнини (ЧП) в експерименті та у дітей. У роботі використано препарат ГК вітчизняного походження - дефенсаль. Проведено дослідження на 60-ти інфантильних безлінійних щурах, масою тіла 100 +- 20 мг. Тварин було розподілено на 2 групи: I група - моделювання спайок ЧП (25 щурів); II група - лікування спайкового процесу (СП). В II групі щурів на 30 добу експерименту виконували розділення спайок. З метою лікування спайок проводили залиття в ЧП розчину дефенсаль у кількості 8 мл (25 щурів). 10 щурів - група контролю. Декапітацію щурів проводили на 30 добу. Виконували забір ділянок термінального відділу клубової кишки (КК) з метою дослідження тканинної фібринолітичної активності, морфологічних змін стінки кишки та APUD-системи (системи нейро-ендокринної регуляції шлунково-кишкового тракту). Для виявлення секреторних гранул в цитоплазмі апудоцитів проведено аргірофільну (метод Гримеліуса) та ізгентафінна (метод Массона в модифікації Гамперля) реакції. З діагнозом СКН було оперовано 84 дитини. Дітей було розподілено на 2 групи I - без використання розчину дефенсаль (56 пацієнтів); II - використання розчину дефенсаль (28 пацієнтів). Терміни спостереження за дітьми від 1-го до 4-х років. У групі щурів з використанням дефенсалю спостерігалася відсутність спайок у 42,86 % випадків, поодинокі спайки, що не деформують кишечник, виявлені у 42,86 %, множинні спайки, що не перешкоджають переміщенню хімуса і не деформують кишечник - 14,28 %. Дослідження тканинної фібринолітичної активності тканин КК, втягнутої та невтягнугої в СП, свідчили про тенденцію до її збільшення у разі використання розчину дефенсаль, але недосягаючи даних контролю. Під час моделювання спайок (I група) відзначали зменшення кількості апудоцитів і зниження їх функціональної активності, про що свідчили розміри аргірофільних гранул. В II групі, у разі забарвлення досліджуваного матеріалу за Гримеліусом у залозах слизової оболонки, знайдено достатню кількість апудоцитів. В I групі (56 дітей), у першій рік після операції зі спайковим синдромом (СС) звернулося 13 (23,21 %) дітей, в період до 4 років - 20 (35,71 %) пацієнтів. В II групі (28 дітей) зі СС (вдалося вилікувати консервативно) протягом 2,5 років післяопераційного періоду звернулося 2 (7,14 %) пацієнтів, що свідчить про ефективність застосування препарату з метою лікування спайок ЧП у дітей. Висновки: застосування ГК, представленої вітчизняним препаратом дефенсаль, супроводжується: відсутністю інтраперитонеальних зрощень у 42,86 %, наявністю помірного спайкового процесу, що не перешкоджає проходженню хімуса по кишечнику в 57,14 % щурів; спайковий процес у ЧП супроводжується порушенням системи ендокринної регуляції кишечника, що виявляється зменшенням кількості апудоцитів у групі моделювання (середня кількість апудоцитів - 62 +- 8,4, n = 25, p << 0,001) та збільшенням їх у групі лікування ГК (середня кількість апудоцитів - 170 +- 12,6, n = 25, p << 0,001), не досягаючи даних контролю (середня кількість апудоцитів - 326 +- 16,8, n = 10); розчин дефенсаль є ефективним засобом лікування СКН у дітей і супроводжується рецидивом СС в 7,14 % (n = 28 дітей) на відміну в групі без його використання - в 35,71 % (n = 56 дітей).

  Повний текст PDF - 395.391 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"