Результати лікування пацієнтів з порушенням дистальної прохідності холедоха непухлинного генезу не можна вважати задовільними у зв'язку з відсутністю загальноприйнятих діагностичної та лікувальної програм, а також через стабільно високий відсоток післяопераційних ускладнень і летальності. Мета дослідження - покращання результатів лікування хворих з доброякісною обструкцією дистального відділу холедоха шляхом оптимізації діагностичної та лікувальної програм. Проведено ретроспективний аналіз результатів обстеження та лікування 72 хворих з дистальною непрохідністю холедоха непухлинного генезу. Використано розроблений діагностичний алгоритм із застосуванням ультразвукового дослідження, папілоскопії, ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії. Лікувальна програма заснована на пріоритетному використанні транспапілярних ендобіліарних втручань. Найбільш частими причинами холестазу були стеноз папіли, холедохолітіаз, дисфункція сфінктера Одді і парапапілярний дивертикул. Механічну жовтяницю встановлено у 41-го (56,9 %) хворого. Мініінвазивні втручання були ефективні у 60-ти (83,3 %) пацієнтів, в 4-х (5,6 %) випадках - виконано "відкриті" операції, а у 8-ми (11 %) пацієнтів з дисфункцією сфінктера Одді оперативне лікування не проводилося. Висновки: розроблена лікувально-діагностична програма надає змогу правильно інтерпретувати і деталізувати причину порушення дистальної прохідності холедоха майже у 98 % випадків і у близько 84 % досягти остаточної мініінвазивної хірургічної корекції холестазу.

  Повний текст PDF - 430.929 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"