У сучасному світі організація системи охорони здоров'я і формування полікомпетентних медичних працівників розглядається як важлива національна справа, ефективна реалізація якої вимагає об'єднання зусиль і важелів державного управління, медичної та педагогічної спільнот, а також громадського сектора. Проаналізовано складові природи компетентності, зокрема, когнітивні, афективні, вольові якості, уміння та досвід. Відслідковано їх вплив і роль у процесі формування особистості студента-медика, запропоновано авторське уточнене тлумачення поняття "полікомпетентність", виведено алгоритм формування полікомпетентності майбутніх медичних фахівців. Акцентовано увагу на доцільності проведення різних типів міждисциплінарних інтегрованих занять, виходячи із специфіки медичного права як міжгалузевої навчальної дисципліни. Вони сприяли б систематизації професійних знань і навичок студентів, формуванню критичного мислення у процесі розв'язання проблемних ситуативних завдань. Широкий комбінаторний потенціал медичного права покликаний активізувати навчально-пізнавальну діяльність студентів, а також каталізувати процес адаптації майбутніх фахівців до виконання професійних обов'язків. Таким чином, полікомпетентність слід розглядати як засіб акумуляції загальноосвітніх, професійно-орієнтованих і спеціальних знань. Такі її властивості є суспільно затребуваними в сучасному інформаційному суспільстві, що характеризується високим рівнем професійної мобільності, швидкими темпами обміну знаннями у формі інформації, а також психологічною відкритістю і готовністю до сприйняття новизни.

  Повний текст PDF - 368.15 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"