На етапах комплексного лікування 147-ми пацієнтів з запальними захворюваннями (33) щелепно-лицевої ділянки (ЩЛД) з'ясовано закономірності змін базових фізіологічних, біофізичних та імуно-метаболічних властивостей ротової рідини, зокрема: біофізичні властивості ротової рідини (РР) на етапах клінічного моніторингу (КМ) пацієнтів з 33 ЩЛД характеризуються значимими відмінностями, зокрема: підтримка кислотно-лужного стану ротової порожнини (РП) забезпечувалась зменшення буферної ємкості РР (на 25,0 %), зменшенням pH РР (на 17,0 %) на тлі зростання її в'язкості (на 23,0 %) та зростання швидкості слиновиділення практично удвічі. Ці зміни супроводжувалися зменшенням відносного рівня та абсолютних показників активності мікробного ферменту уреази практично в 2,5 разу. Виявлено достовірне зниження ступеня мікробного обсіменіння РП, на що вказували зміни абсолютної та відносної активності уреази, що відповідало першій субклінічно компенсованій стадії. Активність лізоциму РР характеризувалась зниженням показників у пізньому та віддаленому післяопераційних періодах та зворотньою закономірністю характеризувалась зміна рівня вмісту у РР секреторного імуноглобуліну sIgA. Показники ферментативного ланцюга антиоксидантного захисту РР характеризувались зростанням активності супероксиддесмутази (у ранньому періоді) та відновленого глутатіону і каталази - у віддаленому. З'ясовано, що у пацієнтів з 33 ЩЛД біоенергетичний стан букального епітелію залежно від етапу лікування різниться; проявляються формуванням визначених його дезадаптаційних типів, виразність та частота яких залежить також від наявності психофізіологічних аддикційних станів.

  Повний текст PDF - 406.782 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"