Мета роботи - підвищення ефективності діагностики зубощелепних деформацій на основі вивчення клінічних особовостей і показників жувальної ефективності в осіб різних груп. Наведено результати клінічного обстеження 98-ми пацієнтів різних вікових категорій (від 20-ти до 59-ти років) з наявними дефектами зубних рядів. Об'єктивне дослідження зафіксувало відмінності у показниках жувальної ефективності у разі використання статистичного методу в осіб з дефектами зубних рядів різної локалізації, складненими зубощелепними деформаціями. При цьому встановлено фактори, розвиток яких перебігає паралельно зі зміною показника жувальної ефективності, а саме: ступінь зміщення (за зменшення площі контакту зубів-антагоністів зменшується їх жувальна здатність), стан тканин пародонту зміщених зубів (у разі наявності патологічної рухомості зуба його здатність до відривання, відкушування чи подрібнення їжі зменшується), стан трофічної системи зубів, що піддаються деформації чи оточують ділянку зміщення (у разі відсутності кровопостачання та іннервації зуб втрачає частину жувальної ефективності). Висновки: одержані результати вказують на недостовірність показників, одержаних у разі застосування стандартного статистичного методу визначення жувальної ефективності у пацієнтів із зубощелепними деформаціями, тяжкість клінічної картини стану пародонту та високі показники порушення змикання в даних осіб.

  Повний текст PDF - 480.267 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"