Останнім часом спостерігається підвищення поширеності зубощелепних аномалій, що можна пояснити збільшенням кількості звертань по ортодонтичну допомогу. Сучасна незнімна ортодонтична техніка дозволяє досягти у процесі лікування стійких морфологічних та естетичних результатів, однак може мати й побічні результати - виникнення захворювань пародонта. При гінгівіті, особливо його гіпертрофічній формі, виникають труднощі в дотриманні гігієни порожнини рота, що значно ускладнює ортодонтичну терапію. Мета дослідження - провести клінічну оцінку пародонтологічного статусу оргодонтичних хворих на тлі застосування незнімної апаратури. Проведено клінічне обстеження 126 ортодонтичних пацієнтів віком від 16 до 35 років, які лікувалися брекет-технікою, за загальноприйнятими методиками. Результати обстеження надають змогу стверджувати, що при застосуванні незнімної апаратури для лікування ортодонтичних пацієнтів у 43,65 % випадків через 6 - 12 місяців від початку лікунання розвивається гранулююча ферма хронічного гіпертрофічного гінгівіту, а у 56,35 % - через 18 - 24 місяці. Патологічний процес локалізується здебільшого у фіхштальних ділянках щелеп та навколо зубів, які зазнали впливу активно діючих елементів брекет-системи. Хронічний гіпертрофічний гінгівіт I ступеня тяжкості діагностується в 60,32 % пацієнтів, а II ступеня - в 39,68 %. Частіше спостерігається ураження обох щелеп - 58,7 %, однак на нижній щелепі гіперплазія більш виражена. При цьому, ураження ясен на одній щелепі спостерігається у 41,3 % випадків. Виявлено, що 26,35 % обстежених із I ступенем гіпертрофії не пред'являють скарг і не надають значення наявносгі змін у яснах.

  Повний текст PDF - 512.955 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"