Захворюваність подагрою за останні 10 років зросла більш, ніж в декілька разів. Метаболічні розлади, дисдіпідемії, а також інші супутні патології досить часто виявляються серед таких хворих, причому печінка, станом на сьогодення, розглядається, як орган-мішень метаболічного синдрому, а неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП), як його компонент. Мета роботи - вивчити особливості клінічного перебігу подагри залежно від наявності супутньої НАЖХП. У дослідженні взяли участь 120 хворих на первинну подагру. Діагноз НАЖХП підтверджений рутинним ультразвуковим дослідженням, а також ультразвуковою еластографією хвиль зсуву. Всю групу обстежених складали чоловіки (100 %) віком від 24 до 78 років. Серед яких молодого віку - 12,6 %, середнього віку - 39,0 %, літнього віку - 11,0 %, старечого віку - 3,3 % осіб. Усі хворі поділені на дві групи: без ураження печінки (43,3 %) хворих та з НАЖХП (56,7 %) осіб. Висновки: у пацієнтів з подагрою на тлі НАЖХП констатовано більш тяжчий перебіг захворювання, що проявлялось достовірно вищим рівнем гіперурикемії, що в свою чергу може свідчити про неадекватні дози гіпоурикемічних препаратів і недосягання пацієнтами цільового рівня лікування, на грунті більшої кількості уражених суглобів, більш інтенсивного поліартритичного синдрому та збільшення тривалості захворювання. Поряд із тим, слід відзначити, що відсоток пацієнтів із супутньою патологією, такою як метаболічний синдром, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, остеоартроз був суттєво вищим у хворих на подагру в поєднанні з НАЖХП.

  Повний текст PDF - 407.141 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"