![]() | Наукова періодика України |
| Галицький лікарський вісник |
Дудок О. В. Лектинова гістохімія печінки в умовах застосування антигістамінних препаратів / О. В. Дудок // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, число 3(1). - С. 84-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2015_22_3%281%29__32 З використанням набору лектинів різної вуглеводної специфічності дослідити вплив антигістамінного препарату Лоратадину на морфо-гістохімічні характеристики печінки. Досліди виконано на 18 білих щурах-самцях масою 160 - 200 г. Тваринам дослідної групи перорально один раз на добу упродовж 30 діб вводили Лоратадин у формі водної суспензії в дозі 0,15 мг/кг маси тіла. На 10-у, 20-у і 30-у добу після останнього введення препарату тварин виводили з експерименту. Гістологічні проби печінки фіксували у 4% розчині нейтрального формаліну і заливали у парафін. Вуглеводні детермінанти структур печінки досліджено з використанням лектинів Con A, LABA, SNA, WGA, SBA. При виченні препаратів забарвлених гематоксиліном і еозином виявлено порушення мікроструктури печінки дослідних тварин. Це проявлялося розширенням просвіту синусоїдних гемокапілярів, гіперхроматозом цитоплазми та ядер гепатоцитів, явищами гідропічної дистрофії, утворенням лімфоїдних інфільтратів. З використаних у роботі лектинів найбільш інформативними виявились лектини SBA, WGA та Con A. Зокрема, лектин SBAB нормі контурував ендотелій синусоїдних гемокапілярів, інтенсивно взаємодіяв з периваскулярною тканиною портальних трактів та центральних вен. Після введення Лоратадину зв'язування лектину SBA з цитоплазматичними глікокон'югатами і ядрами гепатоцитів істотно підвищувалось, реактивність судинного ендотелію нівелювалась. Протилежний характер перерозподілу був задокументований для рецепторів лектину WGA: у печінці інтактних тварин цей лектин взаємодіяв з глікополімерами плазматичної мембрани, цитоплазми та гетерохроматину ядер гепатоцитів; після введення Лоратадину реактивність цих структур зменшувалась. Ознакою гепатопатії було накопичення між гепатоцитами дрібних поодиноких клітин, котрі демонстрували інтенсивну реактивність з лектином WGA. Висновки: тривале застосування Лоратадину обумовлює структурно-гістохімічні зміни печінки, які проявляються у розширенні синусоїдних гемокапілярів, утворенні лімфоїдних інфільтратів, перерозподілі і модифікації вуглеводних детермінант ендотелію та гепатоцитів, згромадженні між гепатоцитами WGA реактивних клітин. Цитованість авторів публікації: Бібліографічний опис для цитування: Дудок О. В. Лектинова гістохімія печінки в умовах застосування антигістамінних препаратів / О. В. Дудок // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, число 3(1). - С. 84-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2015_22_3(1)__32.Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) |
|
|
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського |
|||||